Лещенко Оксана
Слухачка Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді (секція "Літературна творчість"). Посіла ІІІ місце у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт (лютий 2016).ПОЕТИЧНІ СПРОБИ
КАМЕНЯРУ
Тримаю
книжку я в руках,
Сторінки
бережно гортаю...
В
Карпати лину у думках -
Франка
для себе відкриваю.
Казки,
поеми, вірші, драми,
Переклади, статті і проза
Друге століття вже із нами. Хвилює серце думка кожна.
Співцем народним був Кобзар,
Селян він кликав проти пана,
А полум'яний Каменяр
Підносить молот на тирана.
Душа поета поєднала
Дух бойовий і ніжний смуток,
З усіх усюд вона зібрала
Любові й горя цілий жмуток.
Та не
зломили дні журби, До світла прагнув син народу.
Тож молодь нашої доби
У нього вчиться боронить свободу.
ХТО ТИ ВОЇНЕ-ГЕРОЮ?
Хто ти,
воїне-герою,
Що загинув під
горою?
Височіє над
тобою небо синє.
А у гаю чути
птахів,
Що співають.
Перемогу прославляють.
Ти загинув за
країну.
Рідну
неньку-Україну.
Не діждалась
сива мати,
Почорніла біля
хати...
Лиш червоний
кущ калини
Їй нагадує про
сина.
ПРОЗА
Романтично-фантастична повість "ТАЙНА ПРОШЛОГО"
Буктрейлер "Тайна прошлого"
Конкурсна робота "ЛИСТ ДО МАМИ"
Конкурсна робота "Я - ЄВРОПЕЄЦЬ"
Валькевич Ольга
Призер ІV етапу ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (І місце); переможець ІІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН у 2015 р. (ІІ місце).
Робота на конкурс "Я - європеєць"
Я - європеєць
Останнім часом слова «Європа», «європейці»,
«євроінтеграція» настільки часто почали звучати в контексті буденного життя,
що, можливо, вся гострота їх значень перестала нас турбувати. Ми перестали
вкладати глибокий сенс у ці слова. А дарма! Адже в світлі останніх подій їх
тематика є надзвичайно актуальною для кожного із нас, тому що період нашого самовизначення
триває. Нарешті громадяни України усвідомили, що вони українці, нарешті зник туман «малоросів» в
очах українців. Тепер жителі Ужгорода і
Харкова, Чернігова і Херсона мають в серці щось спільне не на словах, а на ділі
– свою рідну неньку Україну. Хіба вже цей великий крок для нас, нації з
віковічною історією і лише 24-річною державною незалежністю, не робить нас
європейцями? Це досить просте питання породжує
все нові і нові запитання, на які ще варто шукати відповіді. Адже наступним етапом самоусвідомлення себе
як нації – це зрозуміти, що ми не тільки українці, ми – європейці.
Україна – серце Європи. Між постмодерністськими і консервативними водночас країнами Європи Україна є чистим
подихом свіжого степового повітря, вільною чайкою над урбанізованою Бельгією,
чи Великобританією, чи то б Швейцарією. Так склалося, що і географічно, й
історично Україна є осередком
європейського духу. Невипадково, що саме Ярослава Мудрого називають «тестем
Європи», а його доньку Анну – «бабусею Європи». Проте, на жаль, ще й досі
постає питанням, а чи українці вважають себе європейцями?!
«Революція Гідності» показала, що український народ готовий
будувати нове суспільство європейського типу з такими цінностями як : свобода,
гідність та усвідомлення своєї собівартості. Наша нація визначає своє майбутнє,
демократію, права людини, щоб довести, що Україна – це Європа. «Нині важливо, щоб українці показали, що вони
хочуть стати справжніми європейцями», – влучно зазначив британський політолог.
Та чи готовий кожен українець стати європейцем? Адже європеєць – це людина, у якої присутній дух спільноти,
цілеспрямованості, рішучості, це особистість з постійним прагненням змін на
краще і з бажанням заради цього натхненно працювати. Тут
мова йде про євроінтеграцію, і, дивлячись на це з соціальної точки зору,
саме молодь є найбільш гнучкою і прогресивною, здатною на інтеграцію заради
перспектив майбутнього. Молодь є тією рушійною силою, що впевнено веде
українців у нове суспільство. А ця боротьба за новий суспільний лад починається
з малого – з усвідомлення істини «я – європеєць».
Я розділяю думку Джеймса Гантера про те, що українці самі
мусять вірити у своє європейське майбутнє і не піддаватися розповсюдженому
скептицизму, що, мовляв, ми не здатні на це, ми занадто корумповані, залежні
від Росії. Варто порвати з минулим, бо
майбутнє – яскраве. Я з впевненістю можу сказати, що ми – українці - на правильному шляху.
Ми на шляху самоусвідомлення себе європейцями!
Калашник Тетяна
Робота представлена на районний конкурс "Поезія, обпалена війною"
***
Мамо, навіщо нам ця війна?
Чому брат не вернувся додому?
Чому червоніють ці хвилі Дніпра,
Що колись розганяли втому?
Чому з серпня не лине сміх,
А із грудня веселий гамір?
Чому тато не йде на поріг?
Чом могил так багато, мамо?
Матусю, рідненька, скажи,
Чому сонце не стукає в вікна?
Чом чужинець до двору забіг
Та ще й вигнати хоче за хвіртку?
Чом в душі так вирує зима,
Хоч надворі весна в яснім квіті?
Багатьох серед нас нема -
За Вкраїну пішли вони в вічність!
***
Поверніть мені Батьківщину,
Мир і спокій на рідній землі,
Щоб трава зеленіла спокійно
І співали в гаю солов'ї.
Поверніть мені всіх тих героїв,
Що життя віддали в боротьбі,
Що не спали тихенько в покорі,
А за спокій ішли у бої.
Поверніть мені мирні світанки
Та легенький подих Дніпра
Без гармат і розірваних ранків,
А з спокоєм солодкого сна.
Поверніть мені Батьківщину
І народ мій незламний верніть!
Я не хочу губити Вкраїну
Серед залпів гарматних доріг!
Комментариев нет:
Отправить комментарий